Спеціальний посланник президента США з питань клімату Джон Керрі (праворуч) із президентом COP26 Алоком Шармою на спільній зустрічі міністрів з питань навколишнього середовища та клімату G-20 у Нуса-Дуа, індонезійський острів Балі, 31 серпня 2022 року.
Фірдія Ліснаваті | Afp | Getty Images
БАЛІ, Індонезія — Міністри G-20 зібралися в Індонезії, щоб обговорити прогрес у справі викидів вуглецю. Але очікування низькі.
На групу з 20 країн припадає близько 75% загальних світових викидів парникових газів. У 2021 році група визнала, що обмеження глобального потепління до 1.5 градусів за Цельсієм у порівнянні з доіндустріальним рівнем вимагатиме «значущих та ефективних» кроків.
Але є розчарування через відсутність конкретних заходів у той час, коли вторгнення Росії в Україну змусило кілька урядів продовжувати використовувати вугілля довше, ніж вони сподівалися.
«Багато країн світу рішуче засуджують російську агресію в Україні... тому було важко вести переговори з росіянами», — сказав CNBC на Балі Роб Джеттен, голландський міністр клімату та енергетики.
Росія входить до G-20. Цього місяця Sky News та інші повідомили про це Росія спалює природний газ що він зазвичай експортував би до Європи. За даними країни G-20, Індонезії, президент Росії Володимир Путін візьме участь у зустрічі лідерів, яка запланована на листопад.
«Там також величезна енергетична криза, світові ціни високі, людям важко платити за енергію. І це також... не сприяє кліматичним діям, тому що багато країн знову повертаються до викопного палива», – сказав Джеттен.
Після неспровокованого вторгнення Кремля в Україну та припинення поставок природного газу з Росії до Європи країни, зокрема Нідерланди, Німеччина та Австрія, заявили, що їм доведеться спалювати більше вугілля — викопного палива.
Інші частини світу збільшили споживання вугілля, включаючи Китай, який пережив а сильна спека цього літа і споживає рекордну кількість енергії.
Ці рішення, навіть якщо вони тимчасові, розходяться з попередніми домовленостями.
Офіційний представник однієї з країн-учасниць, який не захотів називати свого імені через делікатність переговорів, сказав, що головна проблема, яка постає на цих зустрічах, полягає в тому, «як ми можемо змусити країни дотримуватися (кліматичних) цілей».
Докладніше про зміну клімату
«Багато (націй) намагаються бути гнучкими. Чи можемо ми зберегти цілі?» – сказав чиновник.
Уряд Індонезії визнав, що переговори були складними.
«Дискусія щодо зобов’язань є досить складною, оскільки вона несе певні наслідки для деяких країн-членів», – заявила індонезія, яка головує у G-20. заяву напередодні зустрічей.
«Нинішні геополітичні умови також створюють(-ють) виклик у поточному переговорному процесі», – йдеться в повідомленні додав, посилаючись на вторгнення Росії в Україну.
Таня Пліберсек, міністр навколишнього середовища та водних ресурсів Австралії, сказала, що напад Росії на її сусіда «ускладнив переговори. Але країни ніяк не могли ігнорувати це незаконне вторгнення в Україну. Це має бути те, про що говорять на подібних міжнародних зустрічах».
Тим часом екстремальні погодні явища в усьому світі, здається, роблять потребу в урядових діях ще більш нагальною. Пакистан, наприклад, переживає жорстокі повені, третина країни знаходиться під водою.
Міністр тамтешнього уряду сказав Reuters, що міжнародне співтовариство несе «відповідальність» допомогти Пакистану та запобігти майбутнім екстремальним погодним явищам, враховуючи, що вуглецевий слід країни є одним із найнижчих у світі.
У Європі посуха в Німеччині знизила рівень води в річці Рейн, що ускладнило транспортування палива, пшениці та інших товарів.
«Нам потрібно активізувати нашу гру, і всі ці екстремальні погодні явища в усьому світі — в Європі, Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, а також в Америці — це наш справжній тривожний дзвінок для всіх. що ми повинні діяти зараз», – сказав голландський міністр Єттен.
Джерело: https://www.cnbc.com/2022/08/31/g20-faces-tough-negotiations-on-climate.html